- НАВІГАЦІЯ:
- Нові роботи
- КАТЕГОРІЇ:
- Аплікація
- Бісероплетіння
- В'язання
- Випалювання на шкірі
- Вишивка
- Вітраж
- Гобелен
- Гончарство
- Живопис
- Іконопис
- Картини з природних матеріалів
- Квіллінг
- Кераміка
- Моделювання іграшки
- Монументальний живопис
- Пластика
- Рекуперація
- Робота з гіпсом
- Розпис по дереву
- Скульптура
- Традиційна українська лялька
- Художня ліпка
- Художня різьба по дереву
- Шкіряні вироби
Ірина Іванівна Чухрій
|
|
Поезія душі Ірини Чухрій
Ірині Чухрій всього 20 років, а у неї вже своя персональна виставка картин, яка відбулася 18 грудня в Краєзнавчому музеї. Назва виставки, яку презентувала юний живописець: «Поезія душі». А що в тій поезії - можна зрозуміти, побачивши її картини.
«У нас у школі дуже багато талановитих дітей, але Ірина проявила себе дуже яскраво, а її працелюбність посприяла успіху. Вона людина тонкої, ранимої душі, відчуває все по-своєму, цікаво, що не кожній дитині дано. Свої роботи вона писала з душею, з настроєм. Я хочу побажати їй творчого злету, це лише перша виставка, але сподіваюсь, що про Ірину, можливо, почують навіть за кордоном», - розповідає її викладач і наставник Надія Василівна Стукалова.
Сама художниця про себе розповідає, що спочатку ходила в рідному селі на гурток малювання, там почала захоплюватися живописом. А після закінчення 11 класів сім'я переїхала до Первомайська, тож Ірина почала відвідувати художню школу: «Намагаюся гарно писати. Люблю писати все. Все, що оточує надихає на творчість. Мати підтримала моє захоплення. Ідея щодо виставки виникла давно, коли ще робіт було не дуже багато, а з часом їх ставало все більше, купувала до них рамочки. Свою першу картину я написала у 17 років. Багато картин я подарувала друзям». Іринка подякувала своїй матері, викладачеві.
Директор музею Олена Красіна зазначила, що перша виставка для художника – це завжди значуща й хвилююча подія, це перший крок, можливо, навіть до світового визнання: «Сподіваємося, що Ірині вдасться отримати освіту, і я знаю, що вона прагне пов’язати з цією творчістю свою майбутню професію. Бажаю Ірині успіхів і наступних, вже масштабних виставок, можливості самореалізуватись у житті, творчого натхнення, і щоб ти, Ірино, малювала не лише для душі, а й заробляла собі на шматочок хліба».
Мати Іринки розповіла, що дівчина малювала для душі, роздаровувала свої роботи, і побажала доньці, щоб вона завжди радувала людей своєю творчістю.
Яка ж поезія душі вилилася в полотна героїні нашої статті? Це рідні краєвиди, натюрморти, сонячні квіти, портрет мами, ікони. А ось пробудження весняної гілочки, одинокий пожовклий кущ, що виріс у скельному полоні, берег Бугу, Покровська церква у всій своїй красі й величності, таємнича незаймана савана, вечірній захід сонця, погляд східної красуні… Кожна картина світиться, спонукає до мовчазного спілкування, душевного очищення, приголомшує, зачаровує вишуканістю, чистотою. Погляньте на Ірину – і ви зрозумієте, про що співає і про що мовчить її душа…
Роботи автора:






