Костянтин Пугачов

Фото автора
Ім'я: Костянтин Пугачов
Контакти: 5-07-85
Робіт на сайті: 7

Любов до справи породжує майстерність

Ми вже розповідали про Надію Пугачову та кількома словами згадали і її сина – Костянтина. Нагадаємо, він – студент медичного коледжу. Нещодавно Костя став гостем нашої редакції. Про нього та його хобі – в інтерв’ю з юнаком.

Костянтине, в якому віці у тебе з’явилася в’язана перша робота?

У 17 років. Влітку, коли було вдосталь вільного часу, я попросив маму, щоб вона мене навчила в’язати. Сіли разом, мати дала кілька уроків, а далі я пішов сам, вдосконалював навики і сьогодні хоч ще не в’яжу на рівні майстра, але намагаюсь. Перша робота – футболка в сіточку.

Скільки на сьогодні твоїх власних робіт?

До двадцяти.

Я розумію, коли ти в’яжеш для себе, але як тобі вдається створювати жіночі речі?

На жінку в’язати набагато цікавіше. Тут можна дати волю фантазії – і в плані кольору, і в плані візерунку, моделі.

Тобі замовляють речі одногрупниці?

Було кілька замовлень. На жаль, не маю достатньо часу, тож відправляю замовників до мами.

Перша продана робота була чоловічою чи жіночою?

Жіночою.

Особисто для себе скільки зв’язав?

Сім речей – светри, футболки, майки.

Ти обрав майбутню професію медика, плануєш навчатися далі?

Так.

А в’язання, звичайно, залишиться хобі. Що воно тобі дає?

По-перше заспокоює, підіймає настрій, розвиває і розум, і моторику.

А була в тебе робота, над якою ти працював цілу ніч?

Більшість робіт. Якщо захопився, то важко кинути чи залишити на завтра.

А мати дає поради чи ти вже самостійний у своєму творчому пошуку?

Звертаюся за порадою, але вже рідше. Бувають, звичайно, такі питання, де потрібна мамина підказка.

А нитки і моделі теж сам обираєш?

Ні, в плані якості ниток краще розуміється мама, а от модель створюю сам: я, як дизайнер, хочу бачити плоди своєї роботи.

Ти в’яжеш лише одяг чи й інші речі, наприклад, серветки, скатертини?

Ні, надаю перевагу одягу. Людина повинна носити річ, радіти їй, кофтину чи сукню мають бачити люди.

Як реагують оточуючі, коли дізнаються, що юнак в’яже такі гарні речі?

Кажуть, що це практично нонсенс. Одні захоплюються, інші вважають, що це не чоловіча справа. Взагалі, я вважаю, що в’язання не повинно мати бар’єрів по статі, руки у всіх однакові. Людина це робить для душі.

Ви з мамою не думали про створення власної виставки?

Думали, але оскільки для мами це – робота, і в неї багато замовників, то не вистачає часу для того, щоб створити достатню кількість речей для виставки.

Але я думаю, що клієнти мами Костянтина, Надії Пугачової, із задоволенням організували б дефіле. І сподіваюся, що знайдуться зацікавлені люди в нашому місті, які поставлять пріоритетним завдання пошуку та підтримки талановитих, обдарованих людей міста, розвитку талантів, популяризації сучасної української культури. Контактний телефон Костянтина: 5‑07‑85.

Роботи автора:


Розміщено: 20.01.2010 20:20
Категорія: В'язання

Розміщено: 16.03.2010 01:11
Категорія: В'язання

Розміщено: 18.03.2011 12:29
Категорія: В'язання

Розміщено: 20.01.2010 20:21
Категорія: В'язання

Розміщено: 20.01.2010 20:24
Категорія: В'язання

Розміщено: 16.03.2010 01:08
Категорія: В'язання