Ігор Львович Андрієнко

Ігор Андрієнко: "Первомайськ – найкраще місто, і це головне!"

Цього разу я в гостях у відомого первомайського художника, декоратора, автора герба міста Первомайська Ігоря Львовича Андрієнка. В гостинній родині на мене чекали сам художник, його дружина, тесть. Розмова, як повелося, пішла не тільки про мистецтво.

Ігор Львович родом із Первомайська, дитинство пройшло недалечко від зливу двох річок – Синюхи та Бугу. Тому й протікало воно в хлопця, як і годиться, з вудкою в руках на березі річок. Тому й мистецьке життя присвятив красі рідного краю: у художника багато пейзажів Первомайщини, які завжди пише з натури.

Малювати Ігор почав рано. Вже у школі його хист до полотна і пензля помітив шкільний вчитель, який і порекомендував юнаку записатися до студії образотворчого мистецтва. Саме там і почалося справжнє мистецьке життя – навчання, перші цікаві роботи, виставки. Взагалі, якщо говорити про родинне коріння художника, то слід відзначити, що його дід гарно малював, зберігся навіть його фронтовий портрет, виконаний власноруч. Тітка в 40-50 роках виготовляла килими з шинелів, наносячи різні малюнки. Один такий зберігся й досі, навіть кольори не змарніли. Тітки вже немає, а килим й досі, як новий. Так вже сталося в житті, що й тесть Ігоря – Олексій Фадейович Локайчук - і художник, і музикант, і народний умілець, працював завідуючим клубом. А сам Ігор Львович працює нині в міському Будинку культури художником-оформлювачем. Афіші, декорації Театру юного глядача, макети, ескізи, оформлення центральної площі міста до державних свят – це творіння саме його рук. Картини художника прикрашають кабінети виконкому, офіси, банкетні зали, багато їх у приватних колекціях.

Герб нашого міста створений руками Ігоря Львовича. За його словами, змалечку цікавився історією своєї маленької батьківщини, де жили діди-прадіди, тож серед 45 робіт, представлених на конкурс на кращий герб, журі вибрало саме його роботу. Свого часу він виготовляв ескізи Бого-Гардівської Січі вільного козацтва. Художник також був переможцем конкурсу на кращу емблему міста до 325-річного ювілею. Ігор Львович нагороджений медаллю "За заслуги перед містом". Його картини розповідають про характер господаря, творчу вдачу.

Я розглядаю картини і задаю цілком природне питання: «Що вас поєднує з морем?», бо ж дуже гарні роботи, присвячені морській тематиці. Видно, з якою ніжністю та натхненням автор створював свої шедеври.

Ігор Львович: «Я служив на Балтійському флоті, тож ця тема мені дуже близька: морські пейзажі, захід сонця на березі моря, кораблі, шторм, штиль". "На жаль, - говорить художник, - морська тематика сьогодні не дуже затребувана. Вона близька лише тим людям, які мають тісний зв’язок з морем".

Скільки, в середньому, часу витрачаєте на створення однієї картини, наприклад, пейзажу?

В середньому приблизно місяць. Все залежить від того, як натхнення відвідає.

Скільки вами створено картин на цей час?

Багато, не можу точно сказати. Але одна моя картина знаходиться у центрі реабілітації для людей із захворюванням спинного мозку в Лос-Анджелесі.

Яка саме?

Пейзаж села Кримки.

Крім пейзажів, що близьке серцю?

Люблю натюрморти. Створюю їх з власних дарів городу.

Дивлюся, ви навіть меблі прикрасили по-своєму…

Так. Кухню зробив в овочево-фруктовому стилі, чорну шафу теж зробив світлою, навіть стінку переробив. Просто митець має власне бачення того, що його має оточувати.

Розкажіть про виставки.

В міських виставках беру участь, виставляв роботи у Миколаєві, їжджу до Києва на Узвіз. (в Миколаєві, правда, пристрасний "цінитель мистецтва" вкрав одну картину Ігоря Львовича, дуже вже вона йому сподобалася… - авт.).

Чи може художник спокійно заснути, чи вночі уява і багата фантазія стають джерелом нових образів?

Я не можу спокійно заснути, думаю, що інші теж. Нічні тиша й спокій якраз спонукають думати.

Чи легко мати чоловіка-художника? – запитую дружину.

Можна я відповім на це питання? – просить Ігор Львович і продовжує:

Коли потрібно зробити якусь чоловічу роботу, або хтось із сусідів щось майструє, а я тим часом малюю, дивлюся, дружина іскри метає, але терпить…

А дружина розповідає випадок, що чоловік ночами не спав, мучився, не міг стерпіти, що у всього міста однакові стінки, тож намалював проект, порадився з дружиною, і переробив всі меблі повністю.

Донька Ігоря Львовича з червоним дипломом закінчила художню школу. У подружжя Андрієнків вже є онуки, якими родина тішиться, тож справа дідуся обов’язково матиме достойне продовження в наступних поколіннях.

Кредо митця: Первомайськ – найкраще місто, і це головне!

Телефон: 0 (67) 16-00-710.

Роботи автора:

Розміщено: 15.02.2010 14:57
Категорія: Живопис

Розміщено: 15.02.2010 14:58
Категорія: Живопис

Розміщено: 15.02.2010 19:03
Категорія: Живопис

Розміщено: 15.02.2010 15:04
Категорія: Живопис

Розміщено: 15.02.2010 19:04
Категорія: Живопис

Розміщено: 15.02.2010 14:55
Категорія: Живопис

перейти до перегляду усіх робіт автора