Наталя Іванівна Чаус

Фото автора
Ім'я: Наталя Іванівна Чаус
Життєве кредо: Любов і терпіння!
Контакти: 7-43-95
Робіт на сайті: 87

Любов і терпіння

Сьогодні наша розповідь про унікальне, споконвічне, завжди молоде та прекрасне мистецтво – в’язання, вірніше про людину, яка зовсім недавно почала займатися ним, але за короткий термін досягла справжньої майстерності. Будь-яка жінка, одягнувши її в’язану сукню, відчує себе справжньою королевою.

Про своє захоплення розповість нам, дорогі читачі, Наталя Іванівна Чаус.

Скільки років ви займаєтеся в’язанням?

В’яжу дуже давно, на машинці, гачком, спицями, але такі гарні сукні почала створювати всього 3 роки назад. Кофти, светри для чоловіка, сина, онука в’язала і раніше, а от сукні, в’язані гачком, – це моя робота за останні роки.

Як приходять ідеї?

Мені самій це цікаво. Спочатку купую нитки, беру схему, наприклад, квітки, якщо візерунок мені сподобався, починаю в’язати, а далі мене вже сам візерунок веде. Я не користуюся викрійками, тобто модель створюється в процесі роботи. Я ніколи не знаю, якою буде готовий виріб, тож самій цікаво, що в результаті вийде. Сукня не в’яжеться - вона створюється. І якщо ти вже почав створювати сукню, то вона тебе вже не відпускає.

Я бачу, ви самі позуєте у власних сукнях. В’яжете виключно для себе?

Так. Я в’яжу лише для себе, тож і сама на себе приміряю, відразу бачу, де і що потрібно підправити.

Коли ви йдете містом в прекрасному унікальному наряді, як реагують люди?

Ми відпочивали в Криму, в інших місцях, тож всі дивляться, дивуються, а іноземні громадяни навіть фотографували мене. Звичайно, приємно.

Скільки часу необхідно, щоб створити таку красу?

На коричневий з бежевим костюм у мене пішло 3 місяці - зранку до пізньої ночі, там лише маленьких квіточок близько 200. Фіолетову сукню в’язала півроку.

Муза з вами постійно, чи приходить під настрій?

Творчість зі мною постійно. Якщо за день я не зробила бодай квітку, то вважаю, що день минув марно. Під настрій я купую нитки. Сподобалися – придбала. Лежать, лежать, я навіть не знаю, що це буде. Прийшов час, наприклад, біле в’язати – ось вони й стають у пригоді. І під цей наряд знаходяться схеми, візерунки, тобто все йде ланцюжком. Але іноді бажання випереджають можливості, бо в мене лише дві руки, а ця робота дуже кропітка і довга. До того ж, я люблю довгі сукні, які підкреслюють жіночість, стильність.

Що створюватимете найближчим часом?

Біле довге плаття, схоже на весільне. Тому що весільна сукня – перлина будь-якої колекції. Саме її мені не вистачає в моїй колекції.

Ваше захоплення потребує багато часу, а сім’я не відчуває брак уваги? Тобто, чи підтримує вас чоловік?

Чоловік завжди підтримує мене, йому це навіть подобається, він із захопленням дивиться на кожну нову річ. Зараз із нами онук, тож браку уваги сім’я не відчуває. Головне, правильно поєднувати приємне з корисним.

Які нитки використовуєте в роботі?

Тонкі нитки, в основному "ірис".

Своє захоплення ви не перетворюєте на успішний бізнес. Чому?

Кожна сукня – це я сама, і продати її рука не підіймається. Вони дорогі моєму серцю. В’язання на замовлення – це ремісництво, а у мене – творчість. Адже навіть я не зможу повторити деякі свої моделі. Якщо заплануєш, що модель буде саме такою, то вона ніколи такою не буде.

У вашій родині були в’язальниці?

Мати в’язала скатертини, займалася прошвою, вчила мене. Трішки від сусідок взяла досвіду.

Крім в’язання, які види творчості близькі вам?

Я працюю з деревом, природним матеріалом, роблю макраме, набиваю голкою подушечки, килимки. Крім цього я шию, тобто мені близьке все рукоділля.

Про вас можна сказати, що талановита людина - талановита у всьому… Вже думали про персональну виставку?

Були такі думки, але не можу визначитися з приміщенням, тобто я мабуть ще не готова.

Якою була ваша остання робота?

Пальто з ниток «джунглі».

Якщо для когось в’язання – це ліки від стресу, можливість заробити, просто з користю провести вільний час, то що воно для вас?

Для мене це втілення мого внутрішнього світу, відчуття любові, краси, природи. Це навіть не частинка моєї душі, а вся душа. Людина – це творець, і знаю, що я повинна творити щодня, щоб життя мало сенс.

Кому хочете передати свою майстерність?

У мене онук, дівчат немає, тож я дуже хотіла передати це знайомим, близьким. Приходила, показувала, розповідала донькам моїх подруг, але, на жаль, поки що немає учениць, які б продовжували цю справу. Я впевнена, що дівчина, яка займається рукоділлям, стає більш жіночною, впевненою, красивішою. Це краще і корисніше, ніж робити татуювання чи палити. І дуже добре, що є такі майстрині, як Олена Пак, що передають свої знання молоді, дітям.

Що необхідно для праці, якою ви займаєтеся?

Любов і терпіння.

І завершити розповідь мені хочеться словами: як прекрасно, що у нас є майстри, які створюють такі чудові моделі, а ми маємо змогу цими шедеврами милуватися! І я впевнена, що знайдуться у Наталі Іванівни достойні учні, а зерна її творчості - знайдуть благодатний ґрунт серед земляків.


Роботи автора:


Розміщено: 24.02.2010 22:03
Категорія: В'язання

Розміщено: 24.02.2010 22:21
Категорія: В'язання

Розміщено: 16.02.2011 15:33
Категорія: В'язання

Розміщено: 24.02.2010 22:31
Категорія: В'язання

Розміщено: 16.02.2011 15:51
Категорія: В'язання

Розміщено: 24.02.2010 22:33
Категорія: В'язання