Марія Андріївна Болехівська

Фото автора
Ім'я: Марія Андріївна Болехівська
Життєве кредо: Життєве кредо: "Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана".
Контакти: Телефон майстрині: 63-040.
Робіт на сайті: 96

Марія Болехівська: "Що б я не робила, де б не була – то все ніщо порівняно з моєю улюбленою справою"

Коли я їхала до с. Лисої Гори на зустріч з відомою вишивальницею Марією Андріївною Болехівською, я навіть уявити не могла, наскільки це село багате талановитими людьми. Тож наступні кілька номерів ми присвячуємо знайомству з лисогірськими умільцями.

«Я з трепетом сюди іду, як на причастя, як на сповідь…», - ці слова розташовані на вході до храму мистецтва –художньо-вжиткової студії. Саме там чаклує над полотном і кольором народний майстер України, керівник студії Марія Андріївна Болехівська разом зі своїми учнями. З-під її рук виходять чудові картини, в яких вона втілює яскраві творчі задуми, натхненником яких є саме життя.

Марія Андріївна родом з Кіровоградщини, за фахом - вчитель фізики та математики. Вона прекрасна дружина і мати, виховала п’ятьох дітей. Всі діти отримали гарну освіту, а доньки, як і їх талановита матуся, гарно вишивають, в їх творчій колекції серйозні роботи, в основному, картини.

Марія Андріївна розповідає про витоки своєї творчості:

«Після закінчення інституту я потрапила на роботу до Львівської області і там бачила масове захоплення вишивкою. Оскільки всі жили у вчительському будинку, то після роботи колеги приходили один до одного в гості, вишивали всі, я спочатку приглядалася, а потім і сама стала вишивати. Тож вишиваю вже близько 22 років. Це стало моїм хобі на все життя і заполонило мене настільки, що як тільки є вільна хвилинка, я вже з голкою в руках. Якщо за день не поклала жодного хрестика на полотно, з’являється відчуття, що день порожній. Що б я не робила, де б не була – то все ніщо порівняно з моєю улюбленою справою». На моє запитання: «Як вдавалося виховувати 5 дітей і так багато вишивати?» відповідає: «Навпаки, діти посприяли тому, що в мене сьогодні стільки доробок. Коли діти спали – я тихенько сідала до робочого столу і вишивала. Діти граються – я за ними доглядаю і знову вишиваю. Якщо діти хворіли і я не могла собі дозволити вночі заснути – теж вишивала. Діти – це і є натхнення, вершина щастя».

У 1985 році сім’я переїхала до с. Лисої Гори. На Львівщині майстрині подобалося, там високий культурний рівень людей, краще розвинені народні ремесла, але кліматичні умови не підходили за станом здоров’я. Вже тут, в живописному козацькому селі, відшліфовувала свою майстерність, а 4 роки тому створила власну студію художньо-вжиткового мистецтва. А почалося створення студії з роботи в інтернаті. Саме там працювала Тамара Дмитрівна Явиця, теж вишивальниця з багаторічним досвідом, яка створила в інтернаті світлицю. Займалася вишивкою й рукодільниця Лідія Максимівна Харабарович. На жіночих посиденьках майстрині обмінювалися досвідом, вишивали. Тамара Дмитрівна і дала путівку в життя Марії Андріївні як вишивальниці. Спочатку брала її роботи на виставки, а потім і грамоту привезла з чергового конкурсу.

Розповідає майстриня: "Вже потім представник відділу культури запропонував мені вести студію. Спочатку відмовлялася, бо не могла уявити, як улюблене хобі може стати роботою, а потім погодилася, і лише тоді зрозуміла як це важливо: навчати людей мистецтву вишивання. Це додає мені росту. Якщо раніше я вишивала для себе, то тепер охоплюю своїм поглядом інших людей, людей різних культурних рівнів, щоб втішити і їх творчі забаганки, це мимоволі змушує мене постійно вдосконалюватися. Коли моя донька Іванка привезла мені одну зі своїх картин, яку вишивала, доглядаючи малу дитину, то я сказала, що це настільки тонка робота, настільки висока майстерність, що у мене так не вийде. Як приємно, коли ти бачиш результат своєї роботи на своїх учнях! У мене займаються цілі сім’ї, як-от сім’я Гераськіних. Погляньте, які гарні роботи! Вже скоро вони зможуть представити роботи на виставці. А це все дитячі роботи. Коли сестрички Чемертан Славіна і Зубрицька Саня дізналися, що приїде кореспондент газети, то ввечері принесли свої роботи. Підростає достойна зміна».

Споглядаю картини Марії Андріївни. В них живе яскравий український колорит. Тут і рідні пейзажі, і славні козаки, і чудові квіти. А ось вишиті копії світових шедеврів – картин Рафаеля, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело - великі, загадкові, такі далекі й такі сучасні. Майстриня багато читає, цікавиться історією, мистецтвом різних епох, знає життя та творчість всіх авторів світових шедеврів. Звичайно, розповідає про все дітям. Кожна її картина підписана рядками поезії та прози, які розкривають її суть, навчають нас мудрості, виховують кращі риси людини. Все це – душа художниці, що малює сонячними барвами ниток, все це відчуте та пережите нею. Серед улюблених робіт умілиця називає «Вигнання з раю» Мікеланджело, «Сікстинська мадонна» Рафаеля, «Мадонна з квіткою» Леонардо да Вінчі тощо. Кожну картину характеризує і наголошує, що це не релігійна тематика, як стверджують деякі працівники культури, а вічні витвори світового мистецтва.

Кожна картина виконується в своїй техніці: лічильна гладь, мережка, декоративний шов, солов’їні вічка, хрестик. Але найулюбленіша – художня вишивка хрестом. Різноманітністю орнаментів і багатобарвністю узорів її мистецьких робіт захоплюються не лише в області, але й за її межами. Роботи умілиці є й у родичів за кордоном, у Росії.

Студія художньо-вжиткового мистецтва має три кімнати, одна – виставкова зала, інші – подібність української хати. Все зроблено дбайливими руками Марії Андріївни та Романа Григоровича – її чоловіка, він і помічник, і поціновувач, і критик. Багато лисогірських діточок та цілих родин пройшло через студію, тож мистецтво Марії Андріївни матиме гідне продовження.

Сонячні барви рушників, серветок, картин радують кожного, хто споглядає ці дивовижні роботи майстрині, які неодноразово прикрашали виставки виробів народних умільців. Її цікавлять нові, оригінальні роботи, тому в планах жінки «Мадонна Літа» Леонардо да Вінчі, «Діва» тощо.

Життєве кредо: "Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана".

Телефон майстрині: 63-040.

Роботи автора:


Розміщено: 20.04.2010 02:07
Категорія: Вишивка

Розміщено: 20.04.2010 03:21
Категорія: Вишивка

Розміщено: 20.04.2010 02:05
Категорія: Вишивка

Розміщено: 20.04.2010 03:19
Категорія: Вишивка

Розміщено: 20.04.2010 03:22
Категорія: Вишивка

Розміщено: 20.04.2010 02:59
Категорія: Вишивка