Іван Євгенович Кострикін

Фото автора
Ім'я: Іван Євгенович Кострикін
Життєве кредо: Природа – моє постійне джерело натхнення
Контакти: 3-40-15, 0 (97) 912-31-87
Робіт на сайті: 47

«Природа – моє постійне джерело натхнення»

Хоч і маленьке наше місто, проте сьогодні його знають далеко за межами Миколаївщини. Їдуть сюди звідусіль, щоб помилуватися чудовими краєвидами, блакитним мереживом трьох річок. Можна висловити припущення, що через це наш край виховав цілу плеяду знаменитих художників, такою кількістю навряд чи можуть похвалитися маленькі провінційні містечка. Серед цієї плеяди – відомий художник Іван Кострикін. І хоч родом він із Одещини, але давно мешкає в нашому краї, неперевершену красу якого відчуває серцем і душею.

Малювати любив з раннього дитинства, але в дорослому житті бачив себе будівельником, дві сестри обрали саме інженерно-будівельний факультет. Однак поклик серця взяв гору, професію пов’язав з художньою творчістю – вступив до Одеського державного педагогічного інституту імені К. Ушинського на художньо-графічний факультет. Художник згадує: «Для вступу потрібно було змалювати гіпсову голову, принести домашні роботи та зобразити натюрморт фарбами, якісними білячими кистями, яких у мене не було. Тож я викрутився – у песика відрізав кінчик шерсті на хвостику, виварив і зробив собі пензля, яким написав роботи. Гіпсову голову бачив вдруге в житті, тож уявлення не мав, як її малювати, але вже наприкінці підготовчого місяця малював так, що до мене підходили і запитували, де я навчався».

Взагалі, будучи дитиною, Іван захоплювався судномоделізмом, авіамоделізмом, займався спортом, одним словом - спробував себе скрізь. Та саме в інституті зрозумів, що писати картини – його покликання, там шліфував майстерність, створював перші роботи. По закінченню вузу працював вчителем у Кривому Озері, Берізках, потім переїхав у село Софіївку Первомайського району, працював викладачем у Софіївській школі мистецтв, саме там його вихованці посідали призові місця на конкурсах різних рівнів.

І. Кострикін: «Коли мої вихованці почали посідати призові місця, я зрозумів, що як педагог реалізувався, але як художник – ні. І тоді почав писати, щодня писав не менше одного етюду. Відновив техніку і навчився так відчувати природу, що міг відтворити будь-який її стан».

Далі – переїзд до Первомайська, викладання у Первомайській дитячій художній школі, де познайомився з Д. Д. Єребаканом, чисельні виставки в Хотинскій фортеці, Южноукраїнську, Мюнхені, Лондоні, Одесі, Словакії, Києві… Його мініатюри мали успіх в Миколаєві…

Сьогодні художник підтримує тісний зв’язок із відомими майстрами пензля нашого краю, має власну справу, малює, займається фотографією. Завершує свою розповідь наш герой словами: «Природа – моє постійне джерело натхнення. Чи сяду біля вікна, чи вийду на вулицю – в уяві вже виникла картина. Якщо я розвертатимуся на 360 градусів навколо себе – у мене буде 360 картин».

Велику роль у становленні художника відіграло його спілкування з природою, вміння бачити, спостерігати, уявляти, у митця сотні робіт, які знаходяться в приватних колекціях ближнього та дальнього зарубіжжя, багато відомих учнів. Хист до творчості мають його діти та онуки. Іван Євгенович ще доволі молодий художник, але за такий короткий час доля виявилася для нього щедрою на мистецький врожай. Великою радістю для земляків і всіх прихильників художника були і є його виставки картин, бо в його роботах - багатство душі, світло, сонце, зелень, синь неба і річок. Неповторно і прекрасно.

Телефони майстра: 3-40-15, 0 (97) 912-31-87.

Роботи автора:


Розміщено: 09.09.2010 21:16
Категорія: Живопис

Розміщено: 09.09.2010 21:14
Категорія: Живопис

Розміщено: 09.09.2010 19:57
Категорія: Живопис

Розміщено: 09.09.2010 21:16
Категорія: Живопис

Розміщено: 09.09.2010 21:13
Категорія: Живопис

Розміщено: 09.09.2010 21:16
Категорія: Живопис